Пенветін

Опис: порошок білого кольору.

Склад: 1 мг препарату містить активну речовину: бензильпініциліну натрієву сіль — 1670 ЕД.

Фармакологічні властивості: Бензилпеніциліна натрієва сіль є бактерицидним антибіотиком, який належить до групи природних пеніцилінів. Препарат перешкоджає утворенню пептидних зв'язків завдяки інгібіці активності транспептидози, порушує пізні етапи синтезу пептидоглікану клітинної оболонки, що призводить до лізису клітин, що розділяють. Препарат актуальний щодо грампозитивних бактерій, як-от Streptococcus spp., Staphilocococcus spp., Bacillus spp., літерний (L.monocytogenes), більшості коінобактерій, більшості анаеробних бактерій (Peptreptococcus sp., Clostridiump. ), спірохет (Treponema, Borelia, Leptospira). З грамотрикальних бактерій до препарату чутливі Neisseria spp, P.multocida, H.dugreyi.

Застосування: у разі катарувальної бронхопневмонії, катаральної та крурозної пневмонії, захворювань сечостатевої органів,  гнійному перитоніті, ріже USB, плевропевмонії великої рогатої худоби, літоспірозу, активікозу, сибірської виразки, чуме собак, риніте, маститів та інших захворювань, збудники яких  чутливі  до пеніциліну. Пенветін можна застосовувати в поєднанні зі стриптоміцином, сульфаніламідними препаратами, специфічними сироватками та глобулінами. 

Дозування: під час використання внутрішньом'язово пеньветін рекомендують вводити у формі концентрованих розчинів, наприклад, щоб на 1 мл розчинника доводилося не менш ніж 100 000 ЕД. В  ветеринарної практики як розчинник застосовують 0,25 і 0,5% розчин новокаїну. Іноді слідом за повним розчиненням розчин мутніє або утворює осад. Це не має бути перешкодою до внутрішньом'язового або підшкірного введення розчинів, позаяк утворилася каламут або осад на своєму складі та є новокаїнова сіль бензилпеніциліну, яка нерозчинна у воді.

Препарат вводять внутрішньом'ячно 2-3 рази на день.

Протипоказання: підвищена чутливість до препаратів групи пеніциліну. Не застосовувати морським свинкам і хом'якам.

Застереження: забій тварин на м'ясо та застосування молока в їжу людям дозволено відповідно через 14 і 3 доби після останнього застосування препарату. Отримане  до зазначеного терміну  м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від укладення лікаря ветеринарної медицини.

 Форма випуску: скляні флакони по 5, 9, 10, 15, 20, 25 г.

 Зберігання: зберігають у темному, сухому місці  за температури від 10 °C до 25 °C.

 Термін придатності — 3 роки.